Результати та подальші кроки п’ятирічного проекту «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні»


учасникиПроект зрушив з місця процеси демократизації та «олюднення» тих сфер, які традиційно були дуже закритими, прихованими від громадськості. На завершення та підведення підсумків діяльності проведено заплановані та підсумкові зустрічі масштабного однойменного проекту.

Так, відбулась Міжнародна конференція у Києві 11-12 лютого 2013 року, як серйозне осмислення самого процесу впровадження інклюзії в Україні та його уроків. Мається на увазі, що на конференції не було традиційних звітів про виконану діяльність, кількість проведених заходів та публікацій. Була радше аналітика і об’ємне представлення процесів, які не завершились з виконанням проекту, а лише розпочались. Конференція також визначила і намітила критичні і перспективні напрямки на майбутнє, знайшла ті ниточки, які дозволять витягнути і вирішити непросту проблему реформування системи освіти, перетворення її в освіту для всіх – більш індивідуалізовану, демократичну, розвиваючу та таку, яка цінуватиме, а не оцінюватиме будь-якого учня.

Конференція фінансувалась Канадським агентством міжнародного розвитку та відбулась за сприяння Міністерства освіти і міністерства соціальної політики України.

Аналізуючи результати проекту та конференції координатор компоненту «Громадянське суспільство» Микола Сварник: «Чи став канадсько-український проект успішним? Безумовно. Але його успіх не лише у виконанні формальних показників і планів, а в тому, що як-не-як, з’явилось нове бачення масштабів, глибин і перспектив кардинальних перетворень, які в сьогоднішній Україні так важко пробивають собі дорогу. Сказати, що у проекті були самі успіхи, також не можна. Були болючі кадрові проблеми, відступи і половинчасті рішення. Але були і прориви та успіхи, в які на початку вірилось лише великим оптимістам. Одним із таких проривів стало активне включення у процес Психолого-медико-педагогічних консультацій. Ці структури на початку вважались найбільш проблемними на шляху впровадження інклюзивної освіти. Батьки, і це прозвучало на конференції, вважали ПМПК найбільшою перешкодою на шляху дітей з різними формами інвалідності до загальноосвітніх навчальних закладів. Однак ставлення змінилось після того, як змінилась роль і функція ПМПК. Цьому сприяла як колосальна пропагандистська робота проекту, так і законодавчі зміни, зокрема зміна Положення про ПМПК. Видно було, як у залі конференції батьки сиділи поруч з консультантами ПМПК та по-дружньому з ними перемовлялись».

 

Щоб збільшити – клікніть на зображення: