Про парламентські слухання на тему: “Освіта, охорона здоров’я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення” 4 червня 2014 року


О 15 годині у сесійній залі Верховної Ради під головуванням заступника Голови Верховної Ради Кошулинського Р.В. розпочалися парламентські слухання на тему: «Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення».

Відкриваючи парламентські слухання, головуючий зазначив, що соціальна підтримка дітей з психофізичними вадами вважається одним із гуманістичних завдань усіх країн міжнародної спільноти і відображена у найважливіших міжнародних правових документах. За даними ООН, у світі нараховується близько 450 мільйонів людей із порушеннями психофізичного розвитку. В Україні, як і в усьому світі, спостерігається тенденція до зростання кількості таких дітей. Якщо чисельність дитячого населення за період 2003-2012 років знизилася на 19,02%, то загальна чисельність дітей-інвалідів збільшується щорічно на 0,5%. Чисельність дітей-інвалідів станом на початок 2014 року сягнула показника 167 059 осіб, або 2,0% від усього дитячого населення країни.

Кошулинський Р.В. звернув увагу на те, що вкрай актуальним постає питання щодо запровадження нових підходів до організації навчання осіб з особливими освітніми потребами, які б базувалися на демократичних, антидискримінаційних засадах. Наголосив, що необхідно вжити  усіх невідкладних заходів,  спрямованих на реалізацію  соціальних потреб дітей-інвалідів, насамперед нівелювати обмеження, які перешкоджають процесам їхньої соціалізації та індивідуального розвитку, впровадження ефективних форм соціальної допомоги і підтримки. Зазначив, що удосконалення і систематизація усіх норм, які регулюють статус дітей з обмеженими можливостями, на сьогодні є першочерговим питанням законодавця.

Із доповідями виступили Міністр освіти і науки Квіт С.М., перший заступник Міністра охорони здоров’я Салютін Р.В. та заступник Міністра соціальної політики Федорович Н.В. Зі співдоповідями – Голови комітетів Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Бахтеєва Т.Д.,  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевич В.М. та з питань науки і освіти Гриневич Л.М.

Зокрема, Міністр освіти і науки Квіт С.М. відзначив, що в контексті змін, які відбуваються у світі в розумінні та забезпеченні якісної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, в Україні також набувають поширення новітні освітні технології, в основу яких покладено принцип врахування інтересів дитини. Стратегічна мета даного процесу – це формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливостями психофізичного розвитку, реалізація та поширення моделі інтегрованого та інклюзивного навчання цих дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Доповідач від Уряду зазначив, що кожна дитина та її батьки мають право вибору навчального закладу і форми навчання за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. Навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку спільно з їх здоровими однолітками є основою їхньої інтеграції та соціальної адаптації. Таке навчання є корисним і для дітей здорових, бо вони вчаться розуміти проблеми інших, стають добрішими, толерантнішими. Процес включення дітей з особливими освітніми потребами у загальну діяльність спільно з іншими дітьми починається з дошкільного віку. Для визначення перспектив розвитку інклюзивної освіти та першочергових шляхів їх реалізації розроблено та затверджено Концепцію розвитку інклюзивної освіти в Україні.  Низкою розпорядчих документів Міністерством визначено стратегічні напрями діяльності, спрямовані  на реалізацію зазначеної Концепції.

Квіт С.М. повідомив, що за даними державної статистики щороку спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей дошкільного віку з порушеннями психофізичного розвитку, у тому числі дітей з інвалідністю   (2012 р. – 7,9 тис., 2013 р. – 8,5 тис). За останні два роки збільшилася кількість груп спеціального призначення на 97 (2012 р. – 5050 груп, у 2013 р. – 5147). Відповідно збільшилася кількість дітей, охоплених навчанням та корекційно-розвитковою роботою, які виховуються в цих групах, на 3 тис. (2012 р. – 82 тис., у 2013 р. – 85 тис.).

В рамках реалізації Конвенцій «Про права дитини», «Про права інвалідів» в Україні розроблено проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» (щодо організації інклюзивного навчання)    (р. № 2348а від 15.06.2013) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» (р. № 2878 від 18.04.2013) і на сьогодні важливим є питання прийняття цих законопроектів.

За умови внесення змін до законодавства про дошкільну освіту Міністерством освіти і науки найближчим часом передбачається розроблення низки нормативно-правових актів та навчально-методичного забезпечення інклюзивної освіти в дошкільних навчальних закладах. Це забезпечить реалізацію рівних прав кожної дитини, у тому числі з особливими освітніми потребами, на дошкільну освіту шляхом запровадження інклюзивного (інтегрованого) навчання у дошкільних навчальних закладах та повноцінний фізичний, інтелектуальний, моральний, естетичний розвиток відповідно до здібностей та вподобань дитини, її соціальну адаптацію.

Учасники парламентських слухань поінформували, що на сьогодні у багатьох регіонах залишається не вирішеним питання залучення до інклюзивного навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату. Ще    4,5 тис. таких дітей перебувають вдома на індивідуальному навчанні, що пов’язано з архітектурною недоступністю навчальних закладів та відсутністю асистентів вчителів, супроводжуючих осіб у разі, коли дитина самостійно не може пересуватися. Крім цього, досить великою залишається кількість дітей із затримкою психічного розвитку (20%), які навчаються за індивідуальною формою, проте, могли б навчатися у класах поруч із здоровими однолітками.

Учні з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах, можуть отримувати корекційну допомогу в психолого-медико-педагогічних консультаціях, логопедичних пунктах, навчально-реабілітаційних центрах, спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах та реабілітаційних центрах системи охорони здоров’я та соціального захисту, поліклініках, лікарнях. Однак, на місцях цьому питанню не приділяється достатньо уваги, особливо нераціонально здійснюється функціонування навчально-реабілітаційних центрів. Найбільшою проблемою, пов’язаною з впровадженням інклюзивного навчання, є незадовільний стан забезпечення безперешкодного доступу до навчальних закладів різних типів та відсутність спеціалістів для роботи в умовах інтегрованого та інклюзивного навчання.

В обговоренні питання взяли участь 16 учасників парламентських слухань, зокрема:

народні депутати: Леонов Е.В. (ВО «Свобода»), Мірошниченко Ю.Р. (позафракційний), Спіріна І.Д., Дорохов А.М. (Комуністична партія);

а також: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Лутковська В.В., директор Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук Засенко В.В., голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Юкіе Мокуо, голова товариства «Родина Кольпінга», доцент кафедри психології Львівського національного університету Островська К.О., директор Всеукраїнського фонду «Крок за кроком» Софій Н.З., виконавчий директор Всеукраїнського громадського об’єднання «Національна Асамблея інвалідів України» Скрипка Н.С. та інші.

На завершення парламентських слухань виступила Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Гриневич Л.М.

Підбив підсумки парламентських слухань заступник Голови Верховної Ради Кошулинський Р.В., який подякував усім учасникам за конструктивну та дуже корисну розмову. Запропонував Комітету з питань науки і освіти доопрацювати проект рекомендацій з урахуванням висловлених під час обговорення зауважень та пропозицій.

www.kmu.gov.ua