Про РЦ


«Інклюзивний ресурсний центр»
  • Ідея ресурсних центрів та інклюзивної освіти не нова для України. Однак оскільки істотного фінансування з боку держави на її розвиток все ще не надходить, а без ресурсів ніщо розвиватися саме по собі не може. На даному етапі саме ресурсний центр покликаний стати каталізатором подальшого розвитку процесу.
  • Інклюзія, як освіта для всіх, вимагає надзвичайно різноманітних ресурсів через розмаїття потреб дітей, яких передбачається залучати в школи. Тому відразу мати під рукою все необхідне (інформацію, обладнання, досвід, фахівців) для кожного конкретного випадку неможливо. У кожному випадку буде потрібно, індивідуально продуманий підхід в пошуку нових і різноманітних способів підтримки.
  • Для роботи в такому режимі необхідно створення успішно функціонуючого механізму міжвідомчої і міжсекторальної взаємодії при створенні індивідуальних умов, що підтримують кожну конкретну дитину при її включенні в загальноосвітній простір.
ІРЦ – сучасна динамічна, мережева структура, здатна гнучко пристосовуватися до запитів і потреб сімей та педагогів.

Основні бар’єри:

  • В даний час інклюзивна практика, яка відображає підхід, при якому вчитель навчає всіх дітей в класі, не є нормою для загальноосвітніх шкіл.
  • Проблемним є отримання освіти дітьми зі спектром аутизму або дітьми з затримкою розумового розвитку в умовах масової школи. До недавнього часу багато з них взагалі визнавалися «нездібними» в силу недостатньої професійної кваліфікації педагогів не тільки масової, а й спеціальної школи.
  • Більшість шкільних будівель, є фізично недоступними для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, необхідні пандуси, ліфти, відповідні туалети.
  • Дитина з особливими потребами повинна навчатися в загальноосвітній школі за тією ж програмою, що й інші учні, індивідуальний план розробляється лише до тих частин навчальної програми в освоєнні яких учневі потрібна підтримка. Поки що багато педагогів розуміють індивідуальну програму, як навчання вдома.
  • Реалізація інклюзивної практики в умовах загальноосвітньої школи припускає злагоджену командну роботу фахівців, як між собою, так і активну її взаємодію з батьками дитини. На жаль, цю навичку ще належить освоїти і почати застосовувати на практиці.
Від вирішення цих та багатьох інших питань залежить, наскільки повно держава зможе забезпечити право на освіту дітям з особливими потребами. У цьому контексті ІРЦ стає незамінним інструментом.

Основні функції ІРЦ:

  • Координація – створення діючого механізму міжвідомчої  і міжсекторальної взаємодії для просування і впровадження інклюзивної освіти, як на системному, так і на індивідуальному рівні.
  • Навігація – вибір оптимального шляху в кожному конкретному випадку включення і сприяння в його забезпеченні всіма необхідними супутніми послугами та підтримкою (забезпечення інтегрованої послуги). Відстоювання інтересів сімей та дітей з особливими потребами.
  • Ресурси – надання актуальної інформації педагогам, постачальникам послуг і батькам.

Першочергові завдання ІРЦ:

 Збір та поширення інформації про послуги і організаціях, які їх надають:

• Освітні

• Соціальні

• Реабілітаційні

• Медичні

• Інформаційно-методичні.

 

Дана інформація стосується державних, громадських і комерційних організацій, що надають ті чи інші послуги.

Моніторинг інформації:

• щодо потреб конкретних сімей / дітей;

• у відношенні до перешкод, з якими вони стикаються при спробі потрапити в дошкільні установи і школи;

• про  дітей, які в найближчі кілька років підуть в школу, де може виникнути необхідність, наприклад, в переобладнанні туалету, супроводі або спеціальному транспорті.

 

На перетині цих двох потоків інформації повинно чітко позначитися соціальне замовлення на той ресурс, який необхідно знайти і вкласти в систему співтовариства в інтересах своїх незахищених, але далеко не зайвих членів, якими є діти з особливими потребами.