Інклюзивні Ресурсні Центри


У 2010-2011 навчальному році розпочали свою роботу 2 Інклюзивні ресурсні центри у Кримському та Львівському пілотних регіонах проекту. Цьому передувала велика підготовча робота. На основі вивчення ситуації та запитів ключових зацікавлених сторін було вироблене бачення, описана модель ІРЦ, складені технічні завдання, посадові обов’язки працівників та врешті проведене стратегічне планування першочергових завдань. Центри позиціонуються як державно-громадські утворення, територіально близькі до ПМПК, але прямо не підпорядковані цій структурі. Керівництво здійснюється Правлінням, у якому максимально представлені всі зацікавлені сторони – школи, інтернати, медики та адміністрація, але >50% голосів належить батькам та особам з інвалідністю.

Інноваційність

Ідея ресурсних центрів для України не нова, не нова й ідея інклюзії, адже навіть міністерському експерименту вже 10 років. Та оскільки суттєвого фінансування з боку держави в цю програму не надходить, а без ресурсів ніщо розвиватись само по собі не може, саме ресурсний центр має стати каталізатором процесу. Інклюзія, як освіта для всіх, потребує надзвичайно різноманітних ресурсів. Самі діти, яких ми пропонуємо залучати до шкіл, надзвичайно різні, їхні особливі потреби можуть дуже відрізнятись. Тому мати відразу всю потрібну інформацію, обладнання, досвід, спеціалістів на кожен випадок неможливо. Вимагається в кожному випадку дуже прицільна, індивідуально робота, пошук нових та різноманітних способів підтримки. Фактично кожній сім’ї, дитині, школі, педагогу необхідно надати кожного разу інакшу допомогу, яка зніме проблеми та полегшить входження в навчальний процес. Книжки, веб-ресурси, перекладні матеріали, а також інформація про всі існуючі в громаді супутні послуги і їх координати будуть надаватися на запит батьків і педагогів. Все це значною мірою нове, поки що не обумовлене жодними інструкціями, тому вимагає творчого підходу.

Контекст

Україна як держава ратифікувала Конвенцію ООН про права інвалідів і вже хоча б тому повинна перейти від старої інституційної, інтернатної моделі навчання дітей з особливими потребами до нової інклюзивної. Фактично тисячі дітей вже стихійно інтегровані в загальноосвітню систему, багато інтернатів померло, так би мовити, своєю смертю. Батьки вимагають для своїх дітей гарантованого законом права вибору навчального закладу. Але це не значить, що в наших школах діти отримують справді необхідну їм якісну освітню послугу. Ніхто толком не знає, як навчати нечуючих чи слабозорих дітей в умовах масової школи, де по розкладу не передбачено жодних сурдо- чи тифлопедагогів. Тим більше проблематичне отримання освіти дітьми з інтелектуальною недостатністю, які ще донедавна вважались «ненаучуваними» і яким також необхідні спеціальні (корекційні) педагоги. Вони є в спецшколах-інтернатах. Але чи можливо і як залучити їхній досвід до масових шкіл – залишається питанням. Для того, щоб школа стала доступною дітям з руховими порушеннями, необхідні пандуси, ліфти, відповідні туалети. Відомо, що дитина з особливими потребами має навчатися за індивідуальною програмою. Однак освітяни часто трактують індивідуальну програму лише як навчання вдома, хоча це далеко не так. Від вирішення всіх цих та ще багатьох питань залежить, наскільки повно забезпечить наша держава право на освіту дітям з особливими потребами. І ресурсний центр у цьому контексті стає незамінним інструментом.

Функції

Може скластися враження що Інклюзивний ресурсний центр має робити всім все. Це не так. На початковому етапі діяльності планується покласти на ІРЦ такі функції:

1) Навігація

Батьки потребують допомоги в навігації поміж заплутаною мозаїкою існуючих послуг для надання підтримки, реабілітації і освіти їхнім дітям. ІРЦ може допомогти батькам знаходити і отримувати доступ до існуючих видів підтримки для задоволення соціальних, психологічних, фізичних, комунікативних потреб їхньої дитини. Батькам також необхідна інформація про наявні види підтримки в повсякденному побуті – транспорт, обладнання, асистування тощо.

2) Ресурси

До ресурсів належать інформаційні ресурси для педагогів, надавачів послуг і батьків. Вони можуть включати фахові довідкові матеріали або допоміжну інформацію про конкретні види особливих потреб, які даватимуть змогу батькам і фахівцям задовольняти освітні, соціальні та емоційні потреби дитини.

3) Обстоювання інтересів

Обстоювання інтересів передбачається здійснювати за двома напрямами: 1) обстоювання інтересів на індивідуальному рівні; та 2) обстоювання інтересів на системному рівні. У рамках першого напряму діяльності ІРЦ працюватиме з існуючими надавачами послуг і батьками, щоб забезпечити надання дитині доступу до необхідних послуг і ресурсів та можливості їх використання. Другий напрям діяльності включає різні заходи інклюзивного ресурсного центру з інформування, просвітницької роботи та здійснення впливу на систему освіти, політики і послуг з метою запровадження інклюзії. Значне місце в справі обстоювання інтересів на системному рівні також має посідати просвітницька діяльність для інформування широких кіл громадськості про освітні потреби дітей з особливими потребами шляхом:

  • надання можливості батькам і дитині висловлювати їхні інтереси;
  • мобілізації громадськості на підтримку справи інклюзивної освіти через проведення інформаційних кампаній;
  • сприяння у розробленні державної політики; та
  • забезпечення підзвітності органів влади перед родинами.

Також передбачається тісна партнерська взаємодія між інклюзивними ресурсними центрами і ПМПК, яка в даний час переживає період реформування. ІРЦ стануть ресурсом для батьків і ПМПК на шляху до досягнення головної мети – забезпечення інклюзивної освіти та інклюзивної школи як реалістичного варіанту для дітей з особливими потребами. З метою виконання окреслених функцій ІРЦ мають збирати точну й актуальну інформацію про наявні ресурси кожного регіону та налагоджувати робочі контакти з організаціями і надавачами послуг, наприклад школами, реабілітаційними установами, логопедичними пунктами, службами для дітей, сім’ї та молоді.